Штеенбек Макс ( народився 21.03.1904) - німецький фізик, член АН НДР (1956), у 1962 —64 — віце-президент. Народився в Кілі, де закінчив університет. У 1928 — 45 працював у фірмі «Сіменс і Шуккерт», у 1945 —56 — у науково-дослідних інститутах СРСР. З 1956 — професор Єнського університету і в 1956 —59 — директор Інституту магнітної гідродинаміки. У 1957—63 керував будівництвом ядерного реактора. З 1965 — президент Наукової ради НДР.
Роботи присвячені фізиці газового розряду, електродинаміці, фізиці плазми, магнітогідродинаміці, прикладній фізиці. Вперше сформулював принцип мінімуму напруженості поля при газовому розряді. Висунув низку цікавих ідей, пов'язаних із застосуванням магнітної гідродинаміки до розв'язання проблем астрономії, наприклад теорію походження магнітного поля Сонця, планет і зір. Великий внесок зробив у розробку науково-технічних питань ядерного реакторобудування, є одним з учасників створення першої атомної електростанції НДР. Незалежно від інших висунув (1927) ідею циклотрона. Провів дослідження з фізики невагомості, важливе для розв'язання задач космічного зварювання.
Національна премія НДР (двічі). Іноземний член АН СРСР (1966).