Пайнс Девід (народився 8.06.1924) — американський фізик-теоретик, член Національної АН (1973). Народився в Канзас-Сіті. Закінчив Каліфорнійський університет у Берклі (1944) і Принстонський університет (1948). У 1950—52 працював у Пенсільванському університеті, у 1952—55 — в Іллінойському університеті, у 1955—58 — у Принстонському. З 1959 — професор Іллінойського університету.
Роботи в галузі фізики твердого тіла, фізики плазми, квантової теорії рідин, теоретичної астрофізики. У 1952 Пайнс і Д. Бом вивели рівняння для опису плазми і розвинули теорію плазмових коливань, у теорії металів вказав (1953) на наявність колективних збуджень у металах, названих плазмонами. Розробив теорію розсіяння електронів і дірок на оптичних коливаннях ґратки. Запропонував (1962) квазілінійний механізм взаємодії в плазмі. Роботи також присвячені дослідженню нейтронних зір, дискретних джерел рентгенівського випромінювання, білих карликів, квантових рідин.