Данилов Віталій Іванович (10.04.1902-19.03.1954) - радянський фізик, академік АН УРСР (1951). Народився в с. Жовтому (нині Ворошиловградської обл.). Закінчив Дніпропетровський університет (1926). У 1933 —44 —завідувач лабораторії Дніпропетровського фізико-технічного інституту і одночасно в 1930— 35 — завідувач кафедри Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту та в 1935 — 41 — Дніпропетровського університету. З 1945 — завідувач відділу Лабораторії металофізики АН УРСР (з 1951 -директор).
Наукові роботи стосуються в основному рентгенографічного дослідження будови рідин, зокрема металів і сплавів, та вивчення процесів кристалізації. Сформулював уявлення про їхню будову. Показав, що різні рідкі метали мають неоднакову упаковку атомів і одноатомні рідини можуть мати різну структуру, яка значно відрізняється від щільної упаковки.
Розв'язав низку принципових питань переходу речовини з рідкого стану в твердий, досліджував фізику процесів зародження центрів кристалізації та вплив на ці процеси різних факторів, зокрема нерозчинних домішок. Відкрив явище активації та дезактивації домішок, показав, що цими двома процесами визначається кінетика кристалізації і формування литої структури. Показав, що в основі кристалізації лежить спонтанне зародження центрів кристалізації, а домішки є хоч і важливим фактором, що впливає на зародження центрів кристалізації, але вторинним. Сформулював критерії спонтанної кристалізації і запропонував класифікацію рідин за їхньою схильністю до спонтанної кристалізації. Державна премія СРСР (1950).