Перрен Жан Батіст (30.09.1870-17.04.1942) — французький фізик і фізико-хімік, член Паризької АН (1923), у 1936 — президент. Народився в Ліллі. Закінчив Нормальну школу (1894), де в 1897 здобув ступінь доктора. З 1898 —у Паризькому університеті (з 1910-професор). З 1938 жив у США.
У 1895 експериментально довів, що катодні промені є потоком негативно заряджених частинок. У 1908 здійснив цикл експериментальних досліджень броунівського руху, які підтвердили молекулярно-статистичну теорію Ейнштейна — Смолуховського і остаточно переконали в тому, що броунівський рух є наслідком теплового руху молекул середовища, переконали в реальності самих молекул. Виходячи зі своїх дослідів, обчислив (1909) число Авогадро - 6,8*1023. Вивчаючи у 1918—19 будову мильних плівок, показав, що найменша товщина її дорівнює двом молекулярним шарам і будь-яка плівка складається з цілого числа бімолекулярних шарів. Роботи присвячені також дослідженню рентгенівських променів, провідності газів, флюоресценції, радіоактивності, атомній фізиці, акустиці. Розробив (1901) планетарну модель атома (модель Перрена).
Боровся проти фашизму, був активним другом СРСР. Нобелівська премія (1926). Іноземний член АН СРСР (1929).
У 1895 експериментально довів, що катодні промені є потоком негативно заряджених частинок. У 1908 здійснив цикл експериментальних досліджень броунівського руху, які підтвердили молекулярно-статистичну теорію Ейнштейна — Смолуховського і остаточно переконали в тому, що броунівський рух є наслідком теплового руху молекул середовища, переконали в реальності самих молекул. Виходячи зі своїх дослідів, обчислив (1909) число Авогадро - 6,8*1023. Вивчаючи у 1918—19 будову мильних плівок, показав, що найменша товщина її дорівнює двом молекулярним шарам і будь-яка плівка складається з цілого числа бімолекулярних шарів. Роботи присвячені також дослідженню рентгенівських променів, провідності газів, флюоресценції, радіоактивності, атомній фізиці, акустиці. Розробив (1901) планетарну модель атома (модель Перрена).
Боровся проти фашизму, був активним другом СРСР. Нобелівська премія (1926). Іноземний член АН СРСР (1929).