Плюккер Юліус (16.07.1801-22.05.1868) — німецький математик і фізик. Народився в Ельберфельді. У 1824 здобув ступінь доктора філософії в Марбурзькому ун-ті. У 1825-28-асистент, у 1828-33 та 1836—68 — професор Боннського університету (у 1834—36 — професор університету в Галле).
Фізичні роботи присвячені вивченню магнетизму, електричних розрядів у газах, дії магнітного поля на ці розряди, спектрів газів, катодних променів. Сконструював (1855) трубки для дослідження спектрів газів, встановив (1859), що спектр електричного газового розряду характеризує природу цього газу, виявив три перші лінії в спектрі водню, дослідив флюоресценцію скла трубки, де відбувається розряд. У 1859 відкрив катодні промені й -спостерігав їхнє відхилення під дією магніту. Дослідив (1861) спектри водню, кисню, йоду, азоту і ввів (1865) поділ спектрів на лінійчасті й спектри зі смугами. З Г. Гейсслером сконструював стандартний термометр. У 1847 відкрив магнітні властивості кристалів турмаліну і незалежно від М. Фарадея парамагнетизм кисню.
Медаль Коплі (1868).