Раман Чандрасекара Венката (7.02.1888 — 21.11.1970) — індійський фізик, член Індійської АН, її засновник і президент (з 1934). Народився в Тіруччіраппаллі. Закінчив Президентський коледж у Мадрасі (1906). У 1906—17 працював у Департаменті фінансів у Калькутті, одночасно займаючись науковою діяльністю. У 1917—33 — професор Калькуттського університету. З 1933 — професор і в 1933—37 — директор Інституту науки в Бангалорі, з 1948 — директор Інституту Рамана в Хеббалі і національний професор Індії.
Роботи присвячені оптиці, акустиці, молекулярній фізиці, фізиці кристалів, колоїдній оптиці, електро- і магнітооптиці, фотоефекту, дифракції рентгенівських променів, магнетизму, фізіології зору. Дав теорію ефекту Комптона, досліджував дифракцію світла на ультразвуку, бріллюенівське розсіяння в рідинах і твердих тілах. У 1928 разом із К. Крішнаном відкрив на рідинах (незалежно від Л. І. Мандельштама і Г. С. Ландсберга) комбінаційне розсіяння світла (Нобелівська премія, 1930). Виявив (1927) анізотропію діамагнітної сприйнятливості молекул бензолу. Вивчав кольори та їх сприйняття. Намагався побудувати теорію кольорового зору. У 1941—56 розвивав теорію коливань кристалічної ґратки.
Багато зробив для розвитку науки в Індії, заснував низку наукових журналів. Створив школу фізиків. Член низки академій наук і наукових товариств, іноземний член АН СРСР (1947). Активний борець за мир. Ленінська премія «За зміцнення миру між народами» (1957).