Розенфельд Леон (14. 08.1904-5.04.1974) — бельгійський фізик-теоретик. Народився в Шарлеруа (Бельгія). Закінчив Льєзький університет (1926), де працював у 1930-40. У 1940—47 — професор Утрехтського (Нідерланди), у 1947—58 — Манчестерського (Англія) університетів. З 1958 — професор Інституту теоретичної ядерної фізики в Копенгагені.
Роботи присвячені квантовій електродинаміці, квантовій механіці, квантовій теорії поля, ядерній фізиці, статистичній механіці, історії фізики. У 1928 побудував квантову теорію оптичної активності парів, у 1930 зробив спробу проквантувати гравітацію. У 1931 разом з Г. Вентцелем поклав початок загальній теорії квантованих полів. Показав (1932) еквівалентність механіки Дірака і електродинаміки Гайзенберга — Паулі. У 1940 Розенфельд і К. Мьоллер постулювали існування псевдоскалярного і векторного мезонних полів.
Член низки академій наук і наукових товариств.