Сігбан Кай (народився 20.04.1918) — шведський фізик-експериментатор, член Шведської АН. Син М. Сігбана. Народився в Лунді. Здобув ступінь доктора філософії в Стокгольмському університеті з 1944). У 1942—51 працював у Нобелівському інституті фізики, у 1951—54 — професор Королівського технологічного інституту в Стокгольмі, з 1954 — Упсальського університету і директор Інституту фізики при університеті.
Дослідження в галузі спектрометрії, атомної і молекулярної фізики, фізичної хімії. Розробив (1946) спектрометр з подвійним фокусуванням і побудував (1950) прецизійний спектрометр з великим радіусом кривизни. Сконструював перший рентгенівський електронний спектрометр і вперше здійснив монохроматизацію рентгенівського випромінювання в рентгенівській фотоелектронній спектроскопії. Розробив (1951) метод електронної спектроскопії для хімічного аналізу (ЕСХА). Використовуючи цей метод, отримав вузькі електронні спектри, максимуми яких відповідали енергіям зв'язку електронів на внутрішніх оболонках атомів, і дослідив енергії зв'язку електронів практично всіх хімічних елементів. За внесок у розвиток електронної спектроскопії удостоєний у 1981 Нобелівської премії.
З 1981 — президент Міжнародного союзу чистої і прикладної фізики. Медаль А. Цельсія (1962). Член низки академій наук.