Ван Дер Вальс Йоганнес Дідерік (23.11.1837-9.03.1923) - нідерландський фізик, член Нідерландської АН. Народився в Лейдені. Закінчив Лейденський університет. У 1877—1907 — професор Амстердамського університету.
Роботи присвячені молекулярній фізиці та вивченню низькотемпературних явищ. У 1873 вивів рівняння стану реального газу, що враховує об'єм молекул і сили взаємодії між ними (рівняння Ван дер Ваальса), і встановив неперервність газоподібного і рідкого станів. Уперше розглянув питання про міжмолекулярні сили у зв'язку з будовою речовин у газоподібному та рідкому станах. Запропонував теорію, яка якісно пояснює природу критичних явищ. У 1910 за роботи, що містять рівняння агрегатних станів газів і рідин, удостоєний Нобелівської премії.
Розробив теорію бінарних сумішей (1890) і термодинамічну теорію капілярності (1894). Дослідження стосуються також електролітичної дисоціації та гідростатики.
Член Паризької АН.