Вонсовський Сергій Васильович (народився 2.09.1910) — радянський фізик-теоретик, академік (1966; член-кореспондент 1953). Народився в Ташкенті. Закінчив Ленінградський університет (1932). У 1932-39 працював в Уральському фізико-технічному інституті (Свердловськ), у 1939-47 — завідувач відділу Інституту металознавства, металофізики і металургії Уральської філії АН СРСР. З 1947 — завідувач відділу, заступник директора Інституту фізики металів АН СРСР і професор Уральського університету. Голова Президії Уральського наукового центру АН СРСР (з 1971).
Роботи присвячені фізиці магнітних явищ і фізиці твердого тіла, зокрема квантовій теорії твердого тіла, теорії феро- і антиферомагнетизму, багатоелектронній теорії металів і напівпровідників, феромагнітному резонансу, магнітній анізотропії і магнітострикції, технічній кривій намагнічування, надпровідності в магнітовпорядкованих і рідкісноземельних металах і сплавах. У 1934-36 разом з С. П. Шубіним побудував полярну і s-d-обмінну моделі кристалічних твердих тіл. Виконав цикл досліджень елементарних збуджень у багатоелектронних системах, зокрема енергетичного спектра полярної і полярно-екситонної моделей. Створив теорію перехідних металів, сплавів і рідкісноземельних сполук, що враховує взаємозв'язок магнітних, електричних та інших властивостей цієї групи речовин. Заклав основи теорії феромагнетизму сплавів, розвинув теорію явищ магнітної анізотропії і магнітострикції феромагнетиків. Значний цикл робіт Вонсовського стосується теорії надпровідності в перехідних металах і сплавах, проблеми одночасного існування в них феро- чи парамагнетизму і надпровідності.
Засновник уральської наукової школи з магнетизму. Герой Соціалістичної Праці (1969). Державні премії СРСР (1975, 1982). Золота медаль С. І. Вавилова (1982).
Іноземний член академій наук НДР (1971) і ПНР (1977).