Зееман Пітер (25.05.1865-9.10.1943) - нідерландський фізик, член Нідерландської АН. Народився в Зоннемайре. Закінчив Лейденський університет (1890), де викладав. З 1897 працював в Амстердамському університеті (з 1900 — професор і з 1908 — директор Фізичного інституту).
Роботи стосуються оптики, магнітооптики, атомної спектроскопії. У 1896 відкрив явище розщеплення спектральних ліній під впливом магнітного поля (ефект Зеемана) (Нобелівська премія, 1902). Вимірював (1914—15) швидкість світла в стрижні, що швидко рухається, експериментально довів (1917) з високою точністю рівність інертної та гравітаційної мас. Визначив питомий електричний заряд. Розробив метод вимірювання коефіцієнта поглинання електромагнітних хвиль. Досліджував броунівський рух. Медаль Б. Франкліна.