Аберації оптичних систем

(від лат. aberratio — відхилення), спотворення, похибки зображень, що формуються оптичними системами. Аберації оптичних систем виявляються в тому, що оптичні зображення не цілком чіткі, не точно відповідають об'єктам або виявляються забарвленими. Найпоширеніші такі види аберацій оптичних систем: сферична аберація — вада зображення, при якій випущені однією точкою об'єкта світлові промені, що пройшли поблизу оптичної осі системи, і промені, що пройшли через віддалені від основної частини системи ділянки, не збираються в одну точку: кома — аберація, що виникає при косому проходженні світлових променів через оптичну систему. Якщо при проходженні оптичної системи сферична світлова хвиля деформується так, що пучки променів, що виходять з однієї точки об'єкта, не перетинаються в одній точці, а розташовуються у двох взаємно перпендикулярних відрізках на деякій відстані один від одного, то такі пучки називаються астигматичними, а сама ця аберація — астигматизмом.

Аберація, що називається дисторсією, призводить до порушення геометричної подібності між об'єктом і його зображенням. До аберацій оптичних систем належить також кривизна поля зображення. Оптичні системи можуть мати одночасно кілька видів аберацій. Їх усунення здійснюють відповідно до призначення системи; часто це є складним завданням. Перелічені вище аберації оптичних систем називаються геометричними. Існує ще хроматична аберація, пов'язана із залежністю показника заломлення оптичних середовищ від довжини хвилі світла. Внаслідок хвильової природи світла недосконалості зображень в оптичних системах виникають також у результаті дифракції світла на діафрагмах, оправах лінз тощо. Вони принципово неусувні (хоча й можуть бути зменшені), але зазвичай впливають на якість зображення менше, ніж геометричні та хроматичні аберації.