Skip to main content
Вся фізика

Басов Микола Геннадійович

Басов Микола Геннадійович (народився 14.12.1922) — радянський фізик, один із засновників квантової електроніки, академік (1966; член-кореспондент 1962). Народився у Воронежі. Закінчив Московський інженерно-фізичний інститут (1950). З 1950 працює у Фізичному інституті АН СРСР (у 1958-72 — заступник директора, з 1962 — завідувач лабораторії квантової радіофізики, з 1973 — директор), з 1963 — також професор Московського інженерно-фізичного інституту. Роботи в різних галузях квантової радіофізики та її застосувань. Відкрив принцип генерації і підсилення випромінювання квантовими системами, розробив фізичні основи стандартів частоти, висунув низку ідей у галузі напівпровідникових квантових генераторів, провів дослідження з формування і підсилення потужних імпульсів світла, з взаємодії потужного світлового випромінювання з речовиною, розробив лазерний метод нагрівання плазми для керованого термоядерного синтезу, виконав значний цикл досліджень з потужних газових квантових генераторів, хімічних лазерів, висунув нові ідеї застосування лазерів в оптоелектроніці. Разом з О. М. Прохоровим створив у 1954 перший квантовий генератор на пучку молекул аміаку, а в 1955 запропонував трирівневий метод створення нерівноважних квантових систем, широко використовуваний у квантових генераторах і підсилювачах радіо- і оптичного діапазонів. Цими роботами, а також дослідженнями американського фізика Ч. Таунса було покладено початок розвитку нового наукового напряму — квантової електроніки. За роботи, присвячені квантовим генераторам, Басов і Прохоров удостоєні в 1959 Ленінської премії, а в 1964 їм спільно з Ч. Таунсом за фундаментальні дослідження в галузі квантової радіофізики, що дали змогу створити генератори і підсилювачі нового типу — мазери і лазери, присуджено Нобелівську премію. Басову належить ідея використання напівпровідників у лазерах, він розвинув методи створення різних типів напівпровідникових лазерів. У 1961 звернув увагу на можливість використання лазерів у термоядерному синтезі, і подальші його роботи призвели до створення нового напряму в проблемі керованих термоядерних реакцій — методів лазерного термоядерного синтезу. У 1963 обґрунтував нові методи теплового збудження лазерних систем, дещо пізніше почав цикл досліджень з хімічних квантових генераторів, провів низку досліджень зі стимулювання хімічних реакцій лазерним випромінюванням. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1969, 1982). Створив школу фізиків. Член низки закордонних академій наук. Голова правління товариства «Знання» (з 1978), головний редактор журналів «Квантова електроніка» і «Природа». Золота медаль А. Вольти (1977).