Бінокль, (франц. binocle, від лат. bini — пара, два і oculus—око), оптичний прилад для візуального спостереження віддалених предметів двома очима, а також для вимірювання кутів і відстаней. Складається з двох зорових труб, з'єднаних так, що їхні оптичні осі паралельні. Оптична схема бінокля включає збиральний об'єктив, що являє собою зазвичай систему з двох склеєних лінз, і окуляр. Основні характеристики бінокля — збільшення, кут поля зору, роздільна здатність — визначаються аналогічно тому, як це робиться для зорових труб.
Дійсне, зменшене й перевернуте зображення віддаленого предмета, розташоване у фокальній площині об'єктива або поблизу неї, розглядається в окуляр бінокля, як у лупу. У біноклі із зоровими трубами типу труби Кеплера окуляр теж є збиральною системою, і зображення, яке ним дається, виявляється перевернутим. Пряме зображення отримують, поміщаючи між об'єктивом і окуляром обертальну систему, наприклад систему Малофєєва — Порро, що складається з двох прямокутних призм з двома відбивальними гранями, розташованими під кутом 90° одна до одної (рис. 1).
Рис. 1. Призмовий бінокль з обертальною системою Малофєєва — Порро. Така система дає змогу також значно скоротити загальну довжину приладу. Біноклі цього типу часто називають призмовими. Оскільки площина дійсного проміжного зображення, що створюється об'єктивом, у зоровій трубі Кеплера розташовується між об'єктивом і окуляром, то в цій площині в одній із зорових труб поміщають кутомірну сітку, за допомогою якої можна виміряти кути і відстані. Біноклі цього типу зазвичай мають збільшення 6, 8 і 15 крат при куті зору відповідно 10°, 8°30` і 4°. У біноклях із зоровими трубами типу Галілея (рис. 2) окуляром є розсіювальна лінза, яка розташовується перед площиною дійсного зображення; довжина зорової труби цього типу завжди менша за фокусну відстань об'єктива; зображення при цьому виходить уявним і прямим. Рис. 2. Бінокль із зоровими трубами типу Галілея. Зорові труби Галілея мають просту конструкцію і малі втрати яскравості, але через обмежений кут зору, що особливо відчувається при великих збільшеннях, використовуються в біноклях зі збільшенням від 2 до 4 крат, наприклад у театральних біноклях.
Спостереження в бінокль зменшує стомлюваність очей і полегшує сприйняття предметів, розташованих на різних відстанях від спостерігача, за рахунок збільшення радіуса стереоскопічного зору. Здатність бінокля збільшувати радіус стереоскопічного зору, який для неозброєних очей становить 1350 м, називається пластичністю. При спостереженні в бінокль радіус стереоскопічного зору збільшується у стільки разів, у скільки відстань між осями об'єктивів більша за відстань між осями очей. Пластичність бінокля з рознесеними об'єктивами досягає величини, близької до 2, тобто радіус стереоскопічного зору збільшується до 2,7 км.
Дійсне, зменшене й перевернуте зображення віддаленого предмета, розташоване у фокальній площині об'єктива або поблизу неї, розглядається в окуляр бінокля, як у лупу. У біноклі із зоровими трубами типу труби Кеплера окуляр теж є збиральною системою, і зображення, яке ним дається, виявляється перевернутим. Пряме зображення отримують, поміщаючи між об'єктивом і окуляром обертальну систему, наприклад систему Малофєєва — Порро, що складається з двох прямокутних призм з двома відбивальними гранями, розташованими під кутом 90° одна до одної (рис. 1).
Рис. 1. Призмовий бінокль з обертальною системою Малофєєва — Порро. Така система дає змогу також значно скоротити загальну довжину приладу. Біноклі цього типу часто називають призмовими. Оскільки площина дійсного проміжного зображення, що створюється об'єктивом, у зоровій трубі Кеплера розташовується між об'єктивом і окуляром, то в цій площині в одній із зорових труб поміщають кутомірну сітку, за допомогою якої можна виміряти кути і відстані. Біноклі цього типу зазвичай мають збільшення 6, 8 і 15 крат при куті зору відповідно 10°, 8°30` і 4°. У біноклях із зоровими трубами типу Галілея (рис. 2) окуляром є розсіювальна лінза, яка розташовується перед площиною дійсного зображення; довжина зорової труби цього типу завжди менша за фокусну відстань об'єктива; зображення при цьому виходить уявним і прямим. Рис. 2. Бінокль із зоровими трубами типу Галілея. Зорові труби Галілея мають просту конструкцію і малі втрати яскравості, але через обмежений кут зору, що особливо відчувається при великих збільшеннях, використовуються в біноклях зі збільшенням від 2 до 4 крат, наприклад у театральних біноклях.
Спостереження в бінокль зменшує стомлюваність очей і полегшує сприйняття предметів, розташованих на різних відстанях від спостерігача, за рахунок збільшення радіуса стереоскопічного зору. Здатність бінокля збільшувати радіус стереоскопічного зору, який для неозброєних очей становить 1350 м, називається пластичністю. При спостереженні в бінокль радіус стереоскопічного зору збільшується у стільки разів, у скільки відстань між осями об'єктивів більша за відстань між осями очей. Пластичність бінокля з рознесеними об'єктивами досягає величини, близької до 2, тобто радіус стереоскопічного зору збільшується до 2,7 км.