Гальванометр, електровимірювальний прилад високої чутливості для вимірювання малих струмів, напруг і кількості електрики (див. Балістичний гальванометр). Широко застосовується як нульовий індикатор для визначення відсутності струму в електричному колі або нульової різниці потенціалів між якимись двома точками кола. Найбільшого поширення набув гальванометр постійного струму з магнітоелектричним вимірювальним механізмом. Для підвищення його чутливості використовують оптичні відлікові пристрої, розташовуючи виносну шкалу на значній відстані від рухомої частини механізму, або застосовують спеціальну оптичну систему з багаторазовим відбиттям променя світла. Чутливість гальванометра і характер руху його рухомої частини залежать від опору зовнішнього електричного кола, на яке замкнутий гальванометр. На практиці гальванометри характеризуються величиною, оберненою до чутливості, т. н. сталою гальванометра. (b). У документації вказують значення b при зовнішньому опорі, що дорівнює критичному, при якому рух рухомої частини переходить від коливального до аперіодичного. Значення b у сучасних гальванометрів постійного струму досягають: за потоком 10-12 А*м/мм, за напругою 3*10-8 В*м/мм. У колах змінного струму низької частоти (від 30 до 100 Гц) використовують вібраційні гальванометри. (див. Вібраційний електровимірювальний механізм) зі сталими за струмом — до 10-8А/мм, а за напругою — до 2*10-5 В/мм.
Технічні вимоги до гальванометрів стандартизовані в ГОСТ 22261—76 і ГОСТ 7324—80.
Технічні вимоги до гальванометрів стандартизовані в ГОСТ 22261—76 і ГОСТ 7324—80.