Аллен Джон Френк (народився 6.05.1908) - фізик-експериментатор. Закінчив університети Манітоби (1928) і Торонто (1930). У 1930-33 працював у Національному дослідницькому центрі в Оттаві, у 1935—44 — у лабораторії Монда (Кембридж, Англія), у 1934—47 — лектор Кембриджського університету. У 1947—78 — професор університету Сент-Ендрюс (Шотландія).
Дослідження присвячені фізиці низьких температур (надплинність гелію, надпровідність). Виконав вимірювання поверхневого натягу рідкого гелію, його в'язкості й теплопровідності (1938). При вимірюванні в'язкості рідкого гелію методом течії в капілярах спільно з А. Майзнером виявив аномалії в поведінці в'язкості — дуже низьку межу в'язкості при протіканні гелію II через вузькі капіляри й щілини. Це саме явище того самого року незалежно спостерігав П. Л. Капіца, давши йому назву «надплинність». Досліджуючи теплопровідність рідкого гелію, підтвердив її аномально високе значення, встановлене В. і А. Кеезомами в Лейденській кріогенній лабораторії, і виявив також, що потік тепла крізь рідкий гелій II не пропорційний різниці температур. Чим меншою була різниця температур, тим більшою ставала теплопровідність гелію II, досягаючи значень, що перевищують відповідну величину для гелію I в мільйони разів. Для пояснення особливостей теплопровідності рідкого гелію ввів (спільно з А. Майзнером) поняття пристінного шару. У 1938 з Х. Джонсом відкрив ефект фонтанування рідкого гелію II, названий згодом термомеханічним ефектом.
Член Лондонського (1949) та Единбурзького королівських товариств.