Андронікашвілі Елевтер Луарсабович ( народився 25.11.1 1910) — радянський фізик-експериментатор, академік АН Грузинської РСР (1955). Закінчив Ленінградський політехнічний інститут (1932), у 1934—40 викладав у Тбіліському університеті, у 1940 — 41 і 1945—48 — докторант в Інституті фізичних проблем АН СРСР. З 1951 -директор Інституту фізики АН Грузинської РСР і професор, завідувач кафедри Тбіліського університету. Роботи присвячені фізиці низьких температур, фізиці космічних променів, радіаційній фізиці твердого тіла, ядерній техніці, біофізиці. Здійснені Андронікашвілі в Інституті фізичних проблем АН СРСР експерименти з вивчення надплинності рідкого гелію започаткували дослідження в галузі квантової гідродинаміки. Дослідив властивості рідкого гелію II, довів (1946) експериментально існування в гелії II двох компонент — нормальної і надплинної (Державна премія СРСР, 1952).У 1961 створив першу в нашій країні низькотемпературну петлю оригінальної конструкції, що дає можливість опромінювати в ядерному реакторі різні речовини за температур, близьких до абсолютного нуля. Провів дослідження з фізичних основ потужних джерел гамма-випромінювання радіаційних контурів. Ініціював новий напрямок біотермодинаміки.
Під його керівництвом були створені унікальні скануючі диференціальні мікрокалориметри адіабатичного типу, за допомогою яких вперше виміряно теплоту внутрішньомолекулярного плавлення ДНК, РНК, фібрилярних і глобулярних білків у нормі та патології. Державна премія СРСР (1978) .