Баба Хомі Джехангір (30.10.1909-24.01.1966) — індійський фізик і громадський діяч. Народився в Бомбеї. Закінчив Кембриджський університет (1930). У 1940-45 працював в Індійському інституті наук у Бангалорі (з 1942 — професор). За його ініціативою в Індії створено в 1945 Інститут фундаментальних досліджень Тата в Бомбеї і в 1957 — Індійський науковий атомний центр у Тромбеї, директором яких він був. З 1947 — голова Комітету з атомної енергії Індії.
Роботи присвячені квантовій теорії, ядерній фізиці, фізиці космічних променів, фізиці елементарних частинок. Спільно з В. Гаптлером розробив у 1937 каскадну теорію електронно-фотонних злив у космічних променях. Передбачив сповільнення швидкості розпаду мезонів, що рухаються з високими швидкостями, що стало одним із найкращих доказів висновку спеціальної теорії відносності про «сповільнення часу». Вивчав безпосереднє утворення пар у кулонівському полі електронів. Здобув (1937) формулу для перерізу розсіяння позитрона на електроні.
У 1960—63 був президентом Міжнародного союзу чистої і прикладної фізики, у 1955 — головою першої Женевської конференції з мирного використання атомної енергії.
Почесний член низки академій наук.