Барлоу Петер (13.10.1776-1.03.1862) - англійський фізик і математик, член Лондонського королівського товариства (з 1823). Народився в Норвічі. Освіту здобув самостійно. З 1801 викладав у Королівській військовій академії у Вулвічі.
Фізичні роботи стосуються магнетизму, електромагнетизму, оптики. Досліджував земний магнетизм, вивчав вплив заліза на показання корабельного компаса і запропонував метод його коригування. Провів піонерські дослідження опору металів, дерева, каменю, цементу. Працював над створенням ахроматичних лінз об'єктивів, побудував лінзу з флінт- і кронгласу (лінза Барлоу). Сконструювавши (1820) ранню модель електричного мотора (колесо Барлоу). Експериментально підтвердив сталість сили струму в усьому колі. Підготував так звані математичні «таблиці Барлоу».
Член Паризької (1828) і Петербурзької АН (1826). Медаль Коплі (1825).