Галкін Олександр Олександрович (4.07.1914 —22.10.1982) — радянський фізик-експериментатор, академік АН УРСР (1965). Народився в Бердянську. Закінчив Харківський університет (1939). У 1937-41 та 1945 — 60 працював у Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР, у 1960—65 — заступник директора Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР. З 1965— директор Донецького фізико-технічного інституту АН УРСР і професор Донецького університету.
Роботи стосуються фізики твердого тіла і конденсованого стану речовини, радіоспектроскопії, надпровідності, фізики високих тисків. Разом з іншими відкрив детекторні властивості надпровідників (1945) і осциляції коефіцієнта поглинання ультразвуку (1959), дисперсію швидкості звуку в магнітному полі (1958), анізотропію енергетичної щілини в надпровідному олові (1960), циклотронний резонанс на олові і свинці (1957) і комбінований резонанс Рашби в напівпровідниках (1965).
Досліджував властивості речовини за високих тисків. Відкрив доплерон-фононний резонанс у кадмії та молібдені (1977). Виявив термодинамічно стійку доменну структуру в антиферомагнетиках (1970) і ефект незворотного індукування нових феромагнітних станів сильним магнітним полем (1971). Розробив метод нестаціонарної гідроекструзії (1972).
Державна премія УРСР (1971). Премія К. Д. Синельникова (1975).