Беккерель Антуан Анрі (15.XII 1852-25.08.1908) - французький фізик, член Паризької АН (1889), президент у 1908. Син О. Е. Беккереля. Народився в Парижі. Закінчив Політехнічну школу в Парижі (1874), з 1876 — лектор цієї школи, з 1895 — професор (з 1892 — також завідувач кафедри фізики в Музеї природничої історії та Консерваторії мистецтв і ремесел).
Основні роботи присвячені оптиці (магнітооптика, фосфоресценція, інфрачервоні спектри) і радіоактивності. У 1896, вивчаючи дію різних люмінесціюючих речовин на фотопластинку, зокрема солей урану, відкрив невідоме випромінювання, властиве самій урановій солі і таке, що не має нічого спільного з люмінесцентним випромінюванням. Це явище самочинного випромінювання солями урану променів особливої природи було назване радіоактивністю. За відкриття явища природної радіоактивності урану Беккерель у 1903 удостоєний Нобелівської премії. Пропускаючи бета-промені крізь взаємно перпендикулярні електричне й магнітне поля, перший виміряв відношення заряду до маси бета-частинок і встановив, що воно того самого порядку, що й для частинок катодних променів (1900). Виявив у 1901 (незалежно від П. Кюрі) фізіологічну дію радіоактивного випромінювання, а також його здатність іонізувати газ.
Член низки академій наук