Беккерель Олександр Едмон (24.03.1820— 02.05.1891) — французький фізик, член Паризької АН (1863), президент у 1880. Син А. С. Беккереля. Народився в Парижі. У 1840 здобув у Паризькому університеті ступінь доктора, був у ньому асистентом, водночас у 1849—52 — професором Агрономічного інституту у Версалі. З 1852 — завідувач кафедри фізики Консерваторії мистецтв і ремесел, з 1878 — директор Музею природничої історії (Париж).
Роботи в галузі електрики, магнетизму, оптики (люмінесценція, фосфоресценція, спектроскопія). Вимірював е. р. с. гальванічних елементів, досліджував електрохімічні процеси, поляризацію електродів під час роботи елементів. Відкрив (1851) фотогальванічний ефект. У 1843 довів справедливість закону Джоуля—Ленца для провідних рідин. У 1845—55 вивчав діамагнетизм. У 1842 отримав першу вдалу фотографію сонячного спектра, у 1843 відкрив фраунгоферові лінії в ультрафіолетовій частині спектра. Виконав цикл досліджень з фосфоресценції. Розробив класифікацію явищ фосфоресценції, встановив закони згасання випромінювання фосфоресценції, незалежність спектра цього випромінювання від спектра опромінення, залежність інтенсивності фосфоресценції від температури. Відкрив (1842) властивість інфрачервоних променів викликати фосфоресценцію. Винайшов (1865) фосфороскоп.