Бітгер Френсіс (22.07.1902-26.07.1967) — американський фізик, член Американської академії науки і мистецтв. Народився в Уїхокені. Закінчив Колумбійський університет (1924). У 1930—34 працював у фірмі Вестінгауза, з 1934 — у Массачусетському технологічному інституті (з 1951 — професор).
Основні роботи в галузі магнетизму. Вперше спостерігав (1931) доменну структуру феромагнетика за допомогою розробленого ним методу порошкових фігур. У 1939 побудував соленоїд, що створює стаціонарне магнітне поле до 80000 ерстед, зробив внесок у створення потужних магнітів. Зокрема, йому вперше (1936) вдалося ефективно використати в магніті феромагнітний концентратор магнітного потоку, сконструювати котушку з високою питомою потужністю, створити безперервно діючий електромагніт постійного струму на 10,0 Тл. Розглянув (1936—37) розподіл магнітного поля в котушках із залізними екранами. Розробив (1938) теорію молекулярного поля для антиферомагнетиків. Виявив (1940) метамагнетизм. Разом із Ж. Бросселем розробив (1952) метод подвійного радіооптичного резонансу.
Ім'ям Біттера названо Національну магнітну лабораторію в Кембриджі (штат Массачусетс).