Бошкович Руджер Йосип (18.05.1711 — 13.02.1787) — хорватський вчений і філософ. Народився в Рагузі (тепер Дубровник). Навчався в Римській колегії, де був професором математики (з 1740). У 1764—70 — професор університету в Павії, у 1770 — 73 — у Мілані, у 1773 — 83 жив у Парижі, керував оптичною справою на флоті. Роботи присвячені математиці, механіці, оптиці, астрономії, метеорології. У трактаті «Теорія натуральної філософії, зведена до єдиного закону сил, що існують у природі» (1758) виклав основні положення свого вчення про так званий динамічний атомізм, уперше розвинувши теорію будови речовини, засновану на уявленні про непротяжні неподільні ідентичні матеріальні точки і сили, що діють між ними і підпорядковуються деякому універсальному закону. У розумінні простору, часу і руху Бошкович передбачив деякі ідеї теорії відносності, у його атомістиці містилася в зародку ідея зв'язку між частинками матерії та її рухом. Вказував на можливість існування геометрії, відмінної від евклідової. Справив великий вплив на розвиток фізики першої половини XIX століття.
Іноземний член Петербурзької АН (1760).