Браттейн Уолтер ( народився 10.02.1902) — американський фізик, член Національної АН (1959). Народився в Амої (Китай). Закінчив коледж Вітмана (штат Орегон) (1924). У 1929-67 працював у лабораторіях Белл-Телефон.
Роботи присвячені фізиці і техніці напівпровідників. Досліджував поверхневі властивості напівпровідників, напівпровідникові властивості оксиду міді, оптичні властивості германієвих плівок, залежність провідності від дії опромінення альфа-частинками, механізм рекомбінації. Спільно з Дж. Бардіном відкрив у 1948 транзисторний ефект і побудував перший напівпровідниковий транзистор — кристалічний тріод з точковим контактом. Удосконалив методику введення носіїв у напівпровідники та вимірювань на змінному струмі. У 1954—55 з Ч. Гарретом вивчав властивості поверхні германію, поміщаючи його в розчини електролітів, розробив методи отримання поверхонь р- і n-типу. За дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту разом з Дж. Бардіном і В. Шоклі в 1956 був удостоєний Нобелівської премії.