Бреховских Леонід Максимович ( народився 6.05.1917) — радянський фізик, академік (1968; член - кореспондент 1953). Народився в с. Стрункіно колишньої Архангельської губ. Закінчив Пермський університет (1939). У 1954-80 працював в Акустичному інституті АН СРСР (у 1954—64 — директор, у 1964—80 — завідувач відділу), з 1980 — завідувач сектору Інституту океанології АН СРСР. З 1953 — також професор Московського ун-ту, з 1970 — Московського фізико-технічного інституту.
Роботи в галузі акустики, теорії поширення хвиль, фізики океану. Досліджував поширення звукових і електромагнітних хвиль у неоднорідних середовищах, розвинув теорію хвильових полів точкових джерел у шарувато-неоднорідних середовищах. У 1946 спільно з Л. Д. Розенбергом та ін. відкрив наддалеке поширення звуку в морі, у 1970 з В. Г. Кортом, М. М. Котляковим і Л. М. Фоміним — явище утворення у відкритому океані рухомих синоптичних вихорів. У 1951 за дослідження в галузі акустики, а в 1976 — за монографію «Акустика океану», опубліковану в 1974, удостоєний Державних премій СРСР. Ленінська премія. Створив школу фізики акустики океану. З 1969 — академік-секретар Відділення океанології, фізики атмосфери і географії АН СРСР. Премія М. Д. Папалексі (1948), золота медаль Дж. Релея.