Бялобжеський Чеслав (31.08.1878-12.10.1953) — польський фізик, член Польської АН (1952). Народився в Пошехоні (поблизу Ярославля). Навчався в Київському університеті (1896 — 1901), там же й працював (у 1913 —19 — професор). У 1919 —21 — професор Краківського і в 1921—53 — Варшавського університетів, у 1931—53 — також директор Інституту теоретичної фізики при Варшавському університеті.
Роботи присвячені термодинаміці, теорії відносності, квантовій теорії, астрофізиці, філософії і методології науки. Вивчав роль тиску випромінювання у внутрішній рівновазі зір, вперше висловив (1913) ідею про променистий перенос енергії в зорях. Досліджував проблему причинності в сучасній фізиці.