Джоуль Джеймс Прескотт (24.12.1818—11.10.1889) — англійський фізик, один з першовідкривачів закону збереження енергії, член Лондонського королівського товариства (1850). Народився в Солфорді. Здобув домашню освіту. Перші уроки з фізики йому давав Дж. Дальтон, під впливом якого Джоуль почав свої експериментальні дослідження. Праці присвячені електромагнетизму, теплоті, кінетичній теорії газів. Встановив у 1841 залежність кількості тепла, що виділяється в провіднику при проходженні через нього електричного струму, від величини струму й опору провідника (закон Джоуля — Ленца). У 1843 експериментально показав, що теплоту можна отримати за рахунок механічної роботи, і обчислив механічний еквівалент теплоти, давши тим самим дослідний доказ закону збереження енергії. Дослідив теплові явища при стисканні й розширенні газу, зокрема дослідом з розширенням розрідженого газу показав, що внутрішня енергія ідеального газу не залежить від його об'єму (1845). Спільно з У. Томсоном відкрив у 1853—54 явище охолодження газу при його повільному стаціонарному адіабатичному протіканні через пористу перегородку (ефект Джоуля — Томсона). Побудував термодинамічну температурну шкалу, теоретично визначив теплоємність деяких газів. Теплоту розглядав як рух частинок. Обчислив швидкість руху молекул газу і встановив її залежність від температури, тиск газу вважав результатом ударів частинок цього газу об стінки посудини (1848). Відкрив явище магнітного насичення феромагнетиків (1840) і магнітострикцію (1842).