Фаянс Казимир (21.05.1887-18.05.1975) — фізик і хімік, один із піонерів дослідження радіоактивності. Народився у Варшаві. У 1904 — 07 навчався в Лейпцизькому університеті, закінчив Гейдельберзький університет (1909). У 1911 — 17 працював у Вищій технічній школі в Карлсруе, у 1917 —35 —у Мюнхенському університеті (з 1925—професор), у 1936 — 57 — професор Мічиганського університету.
Основні праці присвячені дослідженню радіоактивності, ізотопів і хімічного зв'язку, фізичної хімії. У 1911 вперше експериментально довів існування радіоактивних вилок, відкривши існування радіоактивної вилки в радію-C. Незалежно від Ф. Содді в 1913 сформулював правило зміщення при радіоактивному розпаді (закон Содді — Фаянса) і розмістив радіоелементи трьох радіоактивних рядів у періодичній системі. Відкрив ряд радіоактивних ізотопів, зокрема уран Х2. У 1913 разом з Ф. Панетом емпірично встановив правило співосадження радіоактивних елементів у розчині (правило Фаянса — Панета).
Іноземний член-кореспондент АН СРСР (1924).
Основні праці присвячені дослідженню радіоактивності, ізотопів і хімічного зв'язку, фізичної хімії. У 1911 вперше експериментально довів існування радіоактивних вилок, відкривши існування радіоактивної вилки в радію-C. Незалежно від Ф. Содді в 1913 сформулював правило зміщення при радіоактивному розпаді (закон Содді — Фаянса) і розмістив радіоелементи трьох радіоактивних рядів у періодичній системі. Відкрив ряд радіоактивних ізотопів, зокрема уран Х2. У 1913 разом з Ф. Панетом емпірично встановив правило співосадження радіоактивних елементів у розчині (правило Фаянса — Панета).
Іноземний член-кореспондент АН СРСР (1924).