Фейнберг Євген Львович (народився 27.06.1912) — радянський фізик-теоретик, член - кореспондент АН СРСР (1966). Народився в Баку. Закінчив Московський університет (1935). З 1938 працює у Фізичному інституті АН СРСР (з 1952 — завідувач сектору), водночас у 1944—46 — професор Горьківського університету, у 1946 —54—Московського інженерно-фізичного інституту.
Праці присвячені ядерній фізиці, фізиці космічних променів, фізиці елементарних частинок, акустиці, радіофізиці. Вперше вказав (1941) на існування і можливу роль когерентних непружних процесів, наприклад таких, як захоплення мезонів ядрами. Разом з І. Я. Померанчуком передбачив явище дифракційної генерації частинок (1953) і незалежно від О. І. Ахієзера та О. Г. Сітенка — процес дифракційної дисоціації дейтрона (1954). Теоретично виявив явище монохроматизації нейтронів у процесі сповільнення і разом з Л. Є. Лазарєвою та Ф. Л. Шапіро запропонував (1955) метод нейтронної спектрометрії за часом сповільнення. Вперше побудував (1943) статистичну кореляційну теорію завадостійкості при прийманні сигналу на тлі сильного шуму і разом з В. Й. Векслером запропонував і перевірив конкретні схеми, розроблені на її основі.
У теорії поширення радіохвиль уздовж неоднорідної та нерівної поверхні Землі запропонував нові методи, що дали змогу розвинути якісну картину процесу (ввести поняття траси земного променя, отримати уявлення про відносну роль різних її ділянок, дати формули для низки випадків, які раніше не піддавалися розв'язанню). Досліджував множинне утворення адронів при периферійних зіткненнях, механізми варіації космічних променів. Ввів поняття «напівголого» електрона і показав можливість його спостережуваності (1965). Вперше побудував теорію автоіонізації атома при бета-розпаді (1939).
Премія Л. І. Мандельштама (1950).