Гамов Джордж (Георгій Антонович)

Гамов Джордж (Георгій Антонович) (4.03.1904-20.08.1968) - американський фізик-теоретик, член Національної АН (1953). Народився в Одесі. Закінчив Ленінградський університет (1926), у 1931—33 працював у Ленінградському фізико-технічному інституті. З 1934 жив у США. У 1934-56 - професор університету Дж. Вашингтона, з 1956 —університету штату Колорадо. Роботи присвячені квантовій механіці, атомній і ядерній фізиці, астрофізиці, космології, біології, історії фізики. Незалежно від Р. Герні та Е. Кондона застосував у 1928 квантову механіку для пояснення альфа-розпаду, показавши, що частинки навіть з не дуже великою енергією можуть з певною ймовірністю проникати крізь потенціальний бар'єр, дав модель прямокутної потенціальної ями (1928). У результаті виникло уявлення про «тунельний ефект». Сформулював уявлення про рівні енергії в ядрі і показав, що ефективнішими «ядерними снарядами» є протони. Разом з Е. Теллером встановив у 1936 в теорії бета-розпаду правила відбору. Значних успіхів досяг в астрофізиці і космології. Широко використовував для інтерпретації зоряної еволюції ядерну фізику. Першим почав розраховувати моделі зір з термоядерними джерелами енергії, досліджував еволюційні треки зір, запропонував у 1942 модель оболонки червоного гіганта, досліджував роль нейтрино при спалахах нових і наднових зір. У 1946—48 розробив теорію утворення хімічних елементів шляхом послідовного нейтронного захоплення і модель «гарячого Всесвіту», в рамках якої передбачив реліктове випромінювання і оцінив (1956) його температуру в 6 К. Ця модель була підтверджена в 1965 експериментальним відкриттям реліктового випромінювання. Запропонував механізм зоряного колапсу. Гамову належить перша чітка постановка проблеми генетичного коду. Є автором багатьох науково-популярних книг («Створення Всесвіту», «Зоря, названа Сонцем», «Тяжіння», «Квантова механіка», «Біографія фізики» та ін.).