Гей-Люссак Жозеф Луї (6.12.1778-9.05.1850) — французький фізик і хімік, член Паризької АН (1806). Народився в Сен-Леонарі. Закінчив Політехнічну школу (1800), де працював з 1802 (з 1809 — професор хімії), водночас у 1808—32 — професор фізики Паризького університету. З 1832 — професор хімії Паризького ботанічного саду.
Фізичні праці в галузі молекулярної фізики і теплоти. Досліджував розширення і властивості газів. У 1802 незалежно від Дж. Дальтона відкрив один із газових законів (закон Гей-Люссака), довів, що коефіцієнт розширення всіх газів однаковий, і обчислив його (0,00375 град-1). У 1804 двічі здійснив польоти на повітряній кулі (на висоту 7 км), під час яких виконав низку наукових досліджень, зокрема вивчав температуру і вологість повітря. У 1807 встановив зниження температури повітря при його розширенні і підвищення — при стисканні (без теплообміну), виявив незалежність теплоємності газу від його об'єму. У 1808 емпірично встановив, що всі прості гази сполучаються одні з одними в простих кратних відношеннях (закон об'ємних відношень). У 1811 розробив спосіб визначення густини пари, дослідив (1816) пружність парів. Був прихильником корпускулярної теорії світла. У галузі хімії розробив спосіб добування калію і натрію (разом з Л. Тенаром), одержав низку хімічних сполук, зокрема ціанідну кислоту, ціан, поклав початок об'ємному аналізу. Винайшов низку приладів (гідрометр, спиртометр, барометр, термометри, насос).
З 1815 разом із Д. Араго редагував журнал «Аннали хімії і фізики». Член Петербурзької АН (1829).