Кавендіш Генрі (10.10.1731-24.02.1810) — англійський фізик і хімік, член
Лондонського королівського товариства (1760). Народився в Ніцці (Франція). У 1749—53 навчався в Кембриджському університеті. Більшу частину життя провів на самоті, повністю віддаючись науковій роботі.
Дослідження проводив у власній лабораторії. Публікував лише ті свої статті, у достовірності яких був цілком упевнений. У зв'язку з цим довгий час його роботи з електрики залишалися невідомими. Видані в 1879 Дж. Максвеллом ці роботи показали, що в деяких випадках Кавендіш значно випередив сучасну йому науку. Так, ще в 1771 він дійшов висновку, що сили електричної взаємодії обернено пропорційні квадрату відстані між зарядами (у 1785 закон електричної взаємодії встановив Ш. Кулон). Увів поняття електроємності. Відкрив вплив середовища на ємність конденсатора і визначив діелектричну проникність деяких речовин. У 1798 виміряв за допомогою крутильних терезів силу притягання двох невеликих сфер, підтвердивши тим самим закон всесвітнього тяжіння, визначив гравітаційну сталу, масу і середню густину Землі (5,18 г/см3). Дотримувався думки, що теплота є наслідком внутрішнього руху частинок тіл. Здобув у 1766 в чистому вигляді водень, встановив його властивості, визначив склад води і показав, що її можна отримати штучним шляхом, визначив вміст кисню в повітрі (1781). Роботи присвячені також молекулярній фізиці, теплоті, математичній фізиці.