Керес Харальд Петрович (народився 15.11.1912) — радянський фізик-теоретик, академік АН Естонської РСР (1961). Народився в Пярну. Закінчив Тартуський університет (1936), там же працював (у 1949-58 — завідувач кафедри, у 1958-60 — проректор), у 1950 —73 — в Інституті фізики та астрономії АН Естонської РСР (у 1950 — 55 — завідувач астрономічної обсерваторії, у 1960 —73 — завідувач сектору), з 1973 — завідувач сектору Інституту фізики АН Естонської РСР.
Роботи стосуються головним чином релятивістської теорії гравітаційного поля і загальної теорії відносності (природа принципів еквівалентності, загальної коваріантності та відносності, проблема інерціальної системи у теоріях Ньютона та Ейнштейна, розв'язання практичних задач). Розробив метод граничного переходу від теорії Ейнштейна до ньютонівської теорії. Виявив гравітаційні поля неньютонівського типу, які можна інтерпретувати як поля, що описують гравітаційні вихори.