Красін Андрій Капітонович (21.05.1911—28.03.1981) — радянський фізик, академік АН БРСР (1960). Народився в Томську. Закінчив Томський університет (1934). У 1934-40 працював у Сибірському фізико-технічному інституті й водночас викладав у Томському університеті, у 1945 — в Інституті атомної енергії імені І. В. Курчатова, у 1946 — 61 — заступник директора, директор Фізико-енергетичного інституту (м. Обнінськ). У 1961 — 65 очолював Відділення атомної енергетики Енергетичного інституту АН БРСР, з 1965 — директор Інституту ядерної енергетики АН БРСР і з 1962— також професор Білоруського університету.
Роботи присвячені ядерній енергетиці та ядерній техніці. Брав участь у створенні першої в світі атомної електростанції — Обнінської АЕС (Ленінська премія, 1957). Як науковий керівник брав участь у розробці пересувної атомної електростанції «ТЕС-3» і в розробці реакторів з ядерним перегрівом пари для Білоярської АЕС. Під керівництвом Красіна розроблено науково-технічні основи використання принципово нових теплоносіїв у ядерній енергетиці — дисоціюючих газів, створено новий науковий напрям — використання ядерних випромінювань для здійснення радіаційно-хімічних процесів і радіаційної модифікації матеріалів.
Золота медаль імені С. І. Вавилова (1974) [249].