Ган Отто (8.03.1879-28.07.1968) - німецький радіохімік і фізик, член Берлінської АН (1924). Народився у Франкфурті-на-Майні. Навчався в Марбурзькому університеті, у 1901 захистив докторську дисертацію з органічної хімії, у 1904 — 05 удосконалював знання в Англії у В. Рамзая та Е. Резерфорда, у 1905—06 — у Мак-Гіллському та Єльському університетах. У 1907 — 33 працював у Берлінському університеті (з 1910 — професор), у 1912 —45 — також в Інституті хімії в Берліні — Далемі, де з 1928 — директор. З 1946 жив у Геттінгені, де був президентом наукового товариства Макса Планка (з 1960 — почесний президент).
Роботи в галузі радіоактивності, ядерної хімії і ядерної фізики. Відкрив цілий ряд радіоактивних елементів (багато з Л. Мейтнер), зокрема радіоторій, протактиній, явище ядерної ізомерії в природних радіоактивних елементах (1921); у 1938 разом з Ф. Штрассманом — явище поділу ядер урану нейтронами (Нобелівська премія з хімії, 1944). Близько підійшов до відкриття явища ізотопії хімічних елементів.
Почесний член багатьох академій наук і наукових товариств.