Кроніг Ральф (народився 10.03.1904) — нідерландський фізик-теоретик, член Нідерландської АН. Народився в Дрездені. Закінчив Колумбійський університет. У 1931—39 — лектор Гронінгенського університету, у 1939—69 — професор і в 1959—62 — ректор Вищої технічної школи в Делфті.
Роботи стосуються спектроскопії, теорії молекулярних структур, теорії валентності, квантової механіки, ядерної фізики, фізики твердого тіла. Незалежно від С. Гаудсміта і Дж. Уленбека прийшов (початок 1925) до поняття спіну електрона. У 1926 незалежно від Х. Крамерса здобув дисперсійні співвідношення в галузі класичної електродинаміки (співвідношення Крамерса — Кроніга). Дав якісну картину поведінки електронів у кристалі, що складається з послідовності однакових потенціальних бар'єрів і прямокутних потенціальних ям (модель Кроніга — Пенні). У 1939 незалежно від Дж. Ван Флека запропонував механізм спін-ґраткової релаксації (механізм Кроніга — Ван Флека).
Медаль М. Планка (1962).