Лейбніц Готфрід Вільгельм (1.07.1646— 14.02.1716) —німецький вчений і філософ. Народився в Лейпцигу. Навчався в Лейпцизькому та Єнському університетах, потім вдосконалював свої знання в Парижі. З 1676 перебував на службі у ганноверських герцогів.
Фізичні дослідження стосуються механіки, теорії пружності та теорії коливань. Розвивав вчення про відносність простору, часу і руху, заперечуючи проти абсолютного простору і абсолютного часу Ньютона, і встановив закон збереження «живих сил» (1686), який став першим формулюванням закону збереження енергії (висловив також ідею про перетворення енергії).
Сформулював незалежно від інших принцип найменшої дії. Вказав (1690) на зв'язок між коливаннями показань барометра і погодою, висловив (1702) ідею барометра-анероїда.
У математиці незалежно від І. Ньютона розробив диференціальне (1684) і інтегральне (1686) числення.