Лодж Олівер Джозеф (12.06.1851-22.08.1940) — англійський фізик, член Лондонського королівського товариства (1887). Народився в Пенкхаллі (Індія). Закінчив Лондонський університет (1872). У 1881—1900 — професор Ліверпульського університету, у 1900—19 очолював Бірмінгемський університет.
Роботи стосуються механіки, електролізу, електромагнітних коливань і хвиль, теплопровідності, магнітооптики, оптики рухомих тіл, теорії ефіру. Впритул наблизився до відкриття електромагнітних хвиль, виявлених Г. Герцем, досліджував їх поширення, одержав у 1888 електромагнітні хвилі вздовж провідника при розряді лейденської банки, суттєво вдосконалив методи детектування хвиль за допомогою когерера. Брав участь у початкових етапах розвитку радіотелеграфії. Показав, що рухома матерія не захоплює ефір (проблема ефіру займала в його дослідженнях значне місце), своїми експериментами довів неспроможність теорії ефіру. У 1896 виявив розщеплення спектральної лінії в магнітному струмі на три компоненти.
Медалі Б. Румфорда (1898), М. Фарадея (1932) та ін.