Лоуренс Ернест Орландо (8.08.1901-27.08.1958) - американський фізик, член Національної АН (1934). Народився в Кантоні. Закінчив університет у штаті Південна Дакота (1922), продовжував навчання в Міннесотському, Чиказькому та Єльському університетах. З 1928 працював у Каліфорнійському університеті в Берклі (з 1930 — професор) і з 1936 — директор Радіаційної лабораторії (нині Радіаційна лабораторія імені Е. Лоуренса).
Роботи стосуються прискорювальної техніки, ядерної фізики та її застосувань у біології і медицині. У 1929 висунув ідею магнітного резонансного прискорювача — циклотрона — і в 1931 побудував його перший зразок (Нобелівська премія, 1939). Надалі під керівництвом Лоуренса в США споруджено цілий ряд різних циклотронів. За допомогою циклотронів досліджував структуру атома, виконав трансмутацію деяких елементів, отримав ряд радіоізотопів. У 1933 отримав дейтрони, досліджував реакції з ними. Ініціатор використання прискорених частинок у медицині. Поставив перший дослід з терапії глибинних злоякісних пухлин потоками швидких нейтронів. Надалі широко використовував отримані ізотопи (радіофосфор, радіойод) для лікування пухлин, щитоподібної залози та ін. Працював над виділенням урану-235.
Член низки академій наук і наукових товариств, іноземний член АН СРСР (1942).