Мисовський Лев Володимирович (18.02.1888-29.08.1939) - радянський фізик, доктор фізико-математичних наук. Народився в Саратові. Закінчив Петербурзький університет (1914) і був залишений при кафедрі. З 1918 працював у Державному рентгенівському інституті, з 1922 — завідувач фізичного відділу Радієвого інституту (Ленінград).
Дослідження присвячені фізиці космічних променів, ядерній фізиці, прискорювальній техніці. У 1925 виконав вимірювання поглинання космічних променів на глибині 10 м в озері, що стало одним з остаточних доказів їх існування. Виявив зміну інтенсивності космічного випромінювання зі зміною атмосферного тиску — барометричний ефект (1926), довів, що космічне випромінювання за своїми властивостями відрізняється від випромінювання радіоактивних речовин. У 1925 запропонував метод реєстрації заряджених частинок за допомогою товстошарових фотоемульсій. У 1934 довів присутність у складі космічних променів нейтронів.
Поклав початок гамма-дефектоскопії (1926). Спільно з І. В. Курчатовим, Б. І. Курчатовим і Л. І. Русиновим відкрив (1935) ядерну ізомерію в штучно радіоактивного брому, з І. В. Курчатовим дійшов висновку, що ймовірність захоплення швидких нейтронів дуже мала. Один із перших висунув (1922) ідею створення прискорювача заряджених частинок. У 1932 з ініціативи Мисовського в Радієвому інституті розпочато будівництво першого великого радянського циклотрона, який був запущений у 1937.