Птолемей Клавдій (II ст. н. е.) — давньогрецький вчений, автор трактату «Велика математична побудова астрономії в XIII книгах» (у перекладі арабською «Альмагест»), який понад тисячоліття залишався зведенням астрономічних знань. В «Альмагесті» Птолемей визначив тривалість року, дав методи розрахунку місячних і сонячних затемнень, опис астролябії, помістив каталог 1028 зір, пояснив явище прецесії, першим увів поправку на рефракцію тощо. Надав завершеного вигляду геоцентричній теорії світобудови (птолемеєва система світу), яку розробляли до нього Евдокс Кнідський, Арістотель і Гіппарх. Система світу Птолемея, хоча й пояснювала видимі рухи планет і давала можливість обчислити їхнє положення в майбутньому, була дуже складною і хибною в своїй основі. Згодом її замінила система світу М. Коперника. Праці Птолемея стосувалися також географії та оптики (досліджував заломлення світла).