Ранкін Ренкін Вільям Джон Макуорі (5.07.1820-24.11.1872) - шотландський інженер і фізик, один із творців технічної термодинаміки, член Единбурзького (1850) і Лондонського (1853) королівських товариств. Народився в Единбурзі. Навчався в Единбурзькому університеті. З 1838 працював у галузі геодезії та спорудження портів. З 1855 — лектор, професор університету в Глазго.
Роботи стосуються термодинаміки, теорії теплових машин, молекулярної фізики, теорії пружності, вивчення коливань. У 1849 незалежно від Р. Клаузіуса здобув загальні рівняння термодинаміки, що виражають співвідношення між теплотою і механічною енергією. Досліджував термодинамічні властивості газів і водяної пари (1850), склав таблиці водяних пар, які набули широкого застосування. Дійшов висновку, що насичена водяна пара при розширенні має частково конденсуватися, а при стисканні переходити в пересичену. Побудував (1859) повну теорію парової машини, зокрема розробив (незалежно від Клаузіуса) ідеальний термодинамічний цикл парового двигуна (цикл Ранкіна — Клаузіуса). Увів низку термінів: «потенціальна енергія», «адіабатичний та ізотермічний процеси», «адіабата». Заклав основи теорії регенеративного процесу для калоричних машин, що працюють на нагрітому повітрі, і незалежно від У. Томсона і Клаузіуса дав формулу для коефіцієнта корисної дії парової машини через температури нагрівника і холодильника. Для розрахунку парових машин подвійного розширення запропонував спосіб побудови циклу, названого «ранкінізуванням». Один із перших зрозумів значення атомістики для обґрунтування теплових законів, у 1850 запропонував вихрову модель атома, намагався дати (1865) обґрунтування другому закону термодинаміки.
Автор першої праці з технічної термодинаміки («Посібник із парових машин», 1859), що витримала лише в Англії близько 20 перевидань. Засновник енергетизму.