Румфорд (Томпсон) Бенджамін (26.03.1753—21.08.1814) — англійський фізик, член Лондонського королівського товариства (1779). Народився в Уоберні (США). У 1776 переїхав до Англії, був військовим. У 1784—98 обіймав різні державні посади в Баварії. Тут за заслуги став графом Румфордом. У 1799 повернувся до Лондона, де став одним із засновників Королівського інституту. З 1802 жив у Парижі.
Роботи присвячені теплоті, оптиці, дослідженню теплового випромінювання. Здійснив (1798) ряд дослідів, що встановлюють залежність між тертям і теплотою, яка виділяється при свердлінні гарматних стволів. Виходячи з проведених експериментів, зробив висновок, що теплота є особливим видом руху — рухом частинок речовини. Це поклало початок дослідженням, які в середині XIX ст. привели до заміни теорії теплороду кінетичною теорією теплоти. Відкрив конвекцію газів і рідин. Визначав випромінювальну здатність тіл. Незалежно від Дж. Леслі виявив, що чим краще поверхня відбиває теплові промені, тим менше вона випромінює тепла. Вивчав теплопровідність різних тіл, зокрема рідин, вважав, що рідини є непровідниками тепла. Визначив (1805) максимальну густину води. Удосконалив тіньовий фотометр (1794), термоскоп, сконструював ряд інших приладів.
Лондонським королівським товариством засновано (1800) медаль імені Б. Румфорда.