Шпольський Едуард Володимирович (23.09.1892-21.08.1975) - радянський фізик, доктор фізико-математичних наук (1933). Народився у Воронежі. Закінчив Московський університет. Наукову роботу почав (1913) у міському університеті імені О. Л. Шанявського під керівництвом П. П. Лазарєва. У 1918 —28 працював у Науково-дослідному інституті фізики і біофізики і викладав у Московському університеті (1919-38), з 1932 - завідувач кафедри Московського педагогічного інституту.
Роботи стосуються спектроскопії, біофізики, фотохімії, історії фізики. Відкрив (1952) виникнення квазілінійчастих спектрів ароматичних вуглеводнів за низьких температур (ефект Шпольського). Здійснив дослідження з тонкоструктурної електронно-коливальної спектроскопії складних органічних сполук.
Активний учасник усього процесу розвитку фізики в нашій країні, автор низки оглядів з багатьох розділів фізики та історії фізики, а також двотомного курсу «Атомна фізика», що витримав багато видань. Один із засновників і тривалий час головний редактор (з 1936) журналу «Успіхи фізичних наук». Державна премія СРСР (1970). Золота медаль С. І. Вавилова (1962).