Синельников Кирило Дмитрович (29.05.1901 — 16.10.1966) — радянський фізик-експериментатор, академік АН УРСР (1948). Народився в Павлограді (нині Дніпропетровської обл.). Закінчив Кримський університет у Сімферополі (1923). У 1924-30 працював у Ленінградському фізико-технічному інституті (у 1928—30 був у науковому відрядженні в Англії, де працював у Е. Резерфорда), з 1930 — завідувач відділу Харківського фізико-технічного інституту (у 1944—65 — директор) і з 1936 — професор, завідувач кафедри Харківського університету.
Дослідження присвячені ядерній фізиці, фізиці і техніці прискорювачів, фізиці і техніці вакууму, фізичному матеріалознавству, фізиці плазми і керованому термоядерному синтезу, фізиці діелектриків і напівпровідників, фізичній і електронній оптиці. У 1932 разом з А. К. Вальтером, О. І. Лейпунським і Г. Д. Латишевим розщепив ядро атома літію протонами, прискореними до 300—400 кеВ, у 1937 з А. К. Вальтером побудував найбільший тоді в Європі електростатичний прискорювач на енергію 3,5 МеВ і в 1938—41 розробив перші в нашій країні дифузійні масляні насоси. Під керівництвом Синельникова і за його участі в Харківському фізико-технічному інституті в 50—60-х роках було створено цілу серію лінійних прискорювачів електронів і протонів, закладено основи сучасних лінійних прискорювачів.
Виконав великий цикл робіт у галузі фізичного матеріалознавства, був ініціатором застосування глибокого вакууму для створення нових матеріалів з високими фізико-хімічними характеристиками. У 1952—53 разом з В. Е. Івановим уперше побудував вакуумні прокатні стани і провів дослідження з прокатки берилію, цирконію, урану та інших металів, заклав фізичні основи вакуумної металургії, зокрема ними був запропонований метод вакуумної дистиляції, вперше використаний у 1950—52 для очищення берилію. Разом з В. Ф. Зеленським відкрив (початок 50-х років) радіаційне зростання урану.
Поклав початок в інституті термоядерним дослідженням. Вивчав утримання і нагрівання плазми в магнітних пастках, динаміку плазмових потоків і згустків, інжекцію заряджених частинок у магнітні пастки. Запропонував пастку з просторово-періодичним магнітним полем (пастка Синельникова).
Створив школу фізиків (В. Є. Іванов, Я. Б. Файнберг, В. Ф. Зеленський, В. Т. Толок, І. А. Гришаєв, Н. А. Хижняк, В. М. Амоненко, А. А. Калмиков, В. Г. Падалка, В. А. Супруненко та ін.). За видатні роботи в галузі фізики Президія АН УРСР заснувала премію ім. К. Д. Синельникова.