Томонага Сіньітіро (31.03.1906-8.07.1979) — японський фізик-теоретик, член Японської АН (1951). Народився в Кіото. Закінчив університет у Кіото (1929), там же працював у 1929-32. У 1932—40 — в Інституті фізичних і хімічних досліджень. У 1941—69 — професор Токійського університету, у 1956—62 — його президент. У 1963—69 — також директор Інституту оптичних досліджень Токійського університету і президент Наукової ради Японії.
Праці присвячені квантовій електродинаміці, квантовій теорії поля, теорії мезонів, ядерній фізиці, фізиці космічних променів, задачі багатьох тіл. У 1940 передбачив мезоатоми, у 1942 першим запропонував коваріантне формулювання квантової теорії поля.
Розробив у 1946 так званий надбагаточасовий формалізм, на базі якого виникла сучасна форма квантової електродинаміки, що дала змогу з великою точністю обчислювати всі процеси електромагнітної взаємодії електронів і фотонів. У 1955 розробив теорію квантовомеханічних колективних рухів. За створення сучасної квантової електродинаміки спільно з Р. Фейнманом і Ю. Швінгером у 1965 удостоєний Нобелівської премії.
Член низки академій наук і наукових товариств, зокрема іноземний член АН СРСР (1971). Золота медаль М. В. Ломоносова (1964).