Ванье Грегори Хуг ( народився 30.12.1911)-фізик-теоретик. Народився в Базелі. У 1935 здобув ступінь доктора математичної фізики в Базельському університеті. У 1935 — 36 працював у Женевському університеті, у 1936 —37 — Принстонському, 1938-39-Брістольському, 1939 — 41 — Техаському, у 1941—46 —в університеті Айови, у 1949 — 60 — у «Балл лабораторіз». З 1960 — професор Орегонського університету.
Роботи присвячені теорії твердого тіла, магнетизму, статистичній механіці, розрядам у газах, електронній фізиці. Досліджував молекулярні та кристалічні структури, локалізацію електронів у твердому тілі, фазові переходи. У 1937 незалежно від Н. Мотта розвинув уявлення про зв'язаний стан електрона із зони провідності і дірки з валентної зони (екситон Ванье —Мотта). Заклав основи теорії екситонів. У теорії магнетизму ввів (1937) ортогональні функції (функції Ванье) і запропонував метод дослідження зонної структури твердих тіл, заснований на цих функціях.