Вентцель Грегор (17.02.1898-12.08.1978) — фізик-теоретик. Народився в Дюссельдорфі (тепер ФРН). Закінчив Мюнхенський університет (1921). У 1926—28 — професор Лейпцизького, 1928—48 — Цюрихського, 1948—69 — Чиказького університетів.
Роботи в галузі теорії атомних спектрів, квантової механіки, квантової електродинаміки, квантової теорії поля, теорії розсіювання, статистичної механіки багатьох тіл, надпровідності. Незалежно від Л. Бріллюена і Х. Крамерса розробив (1926) метод знаходження наближених власних значень і власних функцій одновимірного рівняння Шредінгера (метод БВК). Поклав початок загальній теорії квантованих полів (1931). Першим застосував квантову механіку до фотоефекту й ефекту Оже. Розробив теорію сильного зв'язку для випадку скалярного поля Юкави, в якій передбачив нуклонні ізобари (1941). Дослідження стосуються також мезонної фізики і мезонної теорії ядерних сил.
Створив школу фізиків-теоретиків (В. Баргман, Р. Пост, Н. Кеммер, В. Телегді, М. Фірц та ін.). Член Національної АН США (1959). Медаль М. Планка (1976).