Вілер Джон Арчибальд (народився 9.07.1911)-американський фізик-теоретик, член Національної АН (1952). Народився в Джексонвіллі (штат Флорида). Закінчив університет Дж. Гопкінса (1933). У 1933-35 працював у Копенгагені у Н. Бора, у 1935 — 38 — в університеті штату Північна Кароліна, у 1938 — 76 — у Принстонському (з 1947 — професор, у 1951—53 — директор стелараторного проекту «Маттерхорн»). З 1976 — професор Техаського університету. Роботи стосуються ядерної фізики, проблеми термоядерного синтезу, спеціальної та загальної теорії відносності, єдиної теорії поля, теорії гравітації, астрофізики. Незалежно від В. Гайзенберга ввів (1937) матрицю розсіювання для опису взаємодій (S-матрицю). У 1939 разом з Н. Бором розробив теорію поділу атомного ядра, довів, що під дією теплових нейтронів ділиться рідкісний ізотоп уран-235, незалежно від інших математично обґрунтував (1939) можливість ланцюгової ядерної реакції поділу в урані, перший пояснив негативний вплив продуктів поділу (ксенону) на перебіг ланцюгової ядерної реакції, розвинув методи керування ядерним реактором. Незалежно від інших висунув (1948—49) ідею про універсальність фермієвської взаємодії, з Д. Хілом розвинув (1953) колективну модель ядра, передбачив (1947) існування мезоатомів. У 1949 постулював можливість існування двох способів поділу урану зупиненими мюонами: захоплення μ--мезона і безвипромінювальні переходи в мюонних атомах. Останнім часом працює переважно в галузі гравітації та релятивістської астрофізики. Є одним із творців геометродинаміки, що вивчає структуру простору-часу надзвичайно малих масштабів. Зокрема, розробив так звані геометродинамічні моделі маси і заряду — модель маси «без маси» (геони Вілера) і модель заряду «без заряду» («ручки» Вілера) і теорію суперпростору. Дослідження присвячені також квантуванню гравітації, гравітаційному колапсу, структурі матерії надзвичайно великої густини і температури. Розробив теорію нейтронних зір. Президент Американського фізичного товариства (1966). Медалі А. Ейнштейна (1965), Е. Фермі (1968), Б. Франкліна (1969), Національна медаль за науку (1971) та ін. Створив школу фізиків.